– Розкажи про ідею і концепт вашого проекту.

– Вперше про міські сади та їх користь я дізналась з досвіду Канади, переглянувши телепередачу і одразу захопилась. Спочатку я потроху читала про досвід інших країн, але фінальним поштовхом і натхненням став Курс міського фермерства від «Місцевої економіки». Тут вже можна було повчитись від практиків і дізнатись багато цікавих лайфхаків.

Щодо концепту: оскільки Американський дім є відкритим простором і кожного дня до нас приходить багато гостей, то своїм проектом ми б хотіли популяризувати культуру садівництва в містах. Окрім того, що у вас є реальна можливість виростити інгредієнти для улюбленого салату вдома, це ще й дуже позитивно впливає на довкілля.

– Що вирощуєте?

– Ми вирощуємо кілька видів помідорів, огірки, а також багато зелені – кріп, базилік, майоран, рукола, листя салату, шпинат, тархун, м'ята, меліса, шавлія; серед квітів – настурція та чорнобривці.

– Скільки коштів пішло на запуск проекту?

– Близько 2500 грн. Загалом це були витрати на дерев'яні ящики та ґрунт. Закупівля насіння та саджанців не була дуже затратною.

– Які труднощі виникали чи виникають, і як працюєте з ними?

– Дуже масштабних труднощів не виникало. Звичайно, рослинки, як і все живе, вимагають догляду, але ми знали, на що йдемо. Для нас саджати і доглядати за городом – це радість.

Трохи було діла зі шкідниками, які повністю з'їли м'яту. Уявляєте, м'яту?!

А так, оскільки старались поєднувати культури і керуватися принципами корисного сусідства, проблем зі шкідниками немає. Нещодавно додали до нашого саду чорнобривці, тепер він під надійним захистом.

– Хто залучений до процесу?

– За садом доглядаю я та мій колега Павло, адміністратор Американського дому.

– Як доглядаєте? Скільки часу потрібно для підтримки?

– Доглядаємо кожного дня. Дуже часто робимо це в обідню перерву, або ж вранці, першим ділом, коли приходимо на роботу. І, звичайно ж, слідкуємо за поливом. Також перевіряємо самі рослинки, чи здорові їхні листочки. Підв'язуємо томати, зрізаємо вершки м'яти, щоб росла пишна.

Насправді, оскільки садок невеликий, то робота не страшенно клопітка. Це навіть більше задоволення приносить, добре заспокоює, особливо в напружені дні.

– Чи змінилось твоє життя чи життя учасників проекту після запуску проекту?

– Ми всі стали ще ближчими до природи. І це так прекрасно – слідкувати за садом, за тим, як він росте і дає перші плоди. А ще приємніше розуміти, що ми це зробили самі.

Радісно бачити зацікавлені обличчя відвідувачів, коли вони приходять і уважно роздивляються садок. Багато з них хочуть такий і собі і просять поділитись досвідом.

Знаєте, все більше людей – за розумне і корисне споживання. Вони хочуть знати, що потрапляє на їхній стіл. А ще, просто неймовірно круто, коли приходять діти і теж з захопленням розпитують про міське садівництво. І скільки ж радості в очах, коли вони доторкаються до лимонного базиліку чи анісового лофанту, а на руках залишаються чудові пахощі.

– Які наступні кроки?

– Зараз око кинули на ще одну ділянку на нашому подвір'ї. Поки що вирішуємо наскільки її можливо перетворити на міський сад.

– Що і хто потрібні для допомоги?

– Думаю, що і надалі працюватиме тільки наша команда, але можливо знайдемо волонтерів, які захочуть долучитись.

– Які наступні кроки?

– Зараз око кинули на ще одну ділянку на нашому подвір'ї. Поки що вирішуємо наскільки її можливо перетворити на міський сад.

– Що і хто потрібні для допомоги?

– Думаю, що і надалі працюватиме тільки наша команда, але можливо знайдемо волонтерів, які захочуть долучитись.